Що oзначає слово - "марнотратник"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


МАРНОТРА́ТНИК, а, ч. Той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо. — Най йому куратора нададуть, бо він марнотратник. Або най перепише грунт на тебе, бо його ще не один ошукає (Март., Тв., 1954, 125); — Нас, вістових, все було за новими картами в місто ганяють [офіцери]. Марнотратники, скажу я вам, були, куди твоє діло: що ніч, то й нову колоду розпечатують (Гончар, II, 1959, 38); * Образно. Марнотратник життя, Краньцовський [герой повісті Л. Мартовича] ні разу не подумав навіть над тим, звідки беруться, ким і як творяться ті блага, якими він так байдуже розкидався (Жовт., 2, 1956, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 632.