МА́РШАЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ма́ршал. І маршальський таївся жезл ясний В похідній сумці простого солдата (Рильський, Мости, 1948, 20); Бальзак, відчувши раптово втому, захитався, непевно повернувся і пішов геть з маршальського залу (Рибак, Помилка.., 1956, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 635.