МАРШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Те саме, що марширува́ти. Маршував хлопчина браво (Воскр., Взагалі.., 1948, 12); Ольга зосереджено маршувала вулицею (Кач., II, 1958, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 635.