МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Втілювати що-небудь у матеріальній, конкретній формі; уречевлювати. Недосить займатися вихвалянням, а треба знати справу, матеріалізувати знання в справжньому конкретному і реальному ділі (Довж., III, 1960, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 646.