МАХОВИ́К, а́, ч., техн. Махове колесо. Обливаючись потом, Юхим крутив маховики січкарні (Чорн., Потік… 1956, 353); Розповідають, що коли він служив у економії Бразуля, то засперечався із прикажчиком, що спинить на ходу маховик від паровика (Тют., Вир, 1964, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 655.