МАШКАРА́Д, у, ч., заст. Маскарад. — І їй сюди треба! Ішла б у машкарад зграю водити! — увернула головиха (Мирний, III, 1954, 191); — Чи то твоє діло в машкаради бавитись? (Л. Укр., III, 1952, 644).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 659.