МЕГАФО́Н, а, ч. Пристрій у вигляді рупора, що використовується для підсилення людського голосу. Команди, які передавалися з ходових містків у мегафон, було чути на березі (Ткач, Крута хвиля, 1956, 342); * У порівн. Мова у дядька голосна, як у мегафон (Ю. Янов., IV, 1959, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 661.