МЕДИТА́ЦІЯ, ї, ж., літ. Роздум, міркування (переважно у поезії). Власне, поемою ми називаєм цей твір ["Кавказ"] тільки за традицією, справді ж це ліричний вірш типу роздуму, медитації (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 204); У ліричних медитаціях Рильського про мету життя, працю і творчість була одна важлива нота — нота оптимізму і безумовної віри в життя, в краще майбутнє (Криж., М. Рильський, 1960, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 663.