МЕЖИ́СІТКА, и, ж., заст. Дрібні висівки. Тільки що Кайдашиха виплескала хліб, а Мелашка посаджала, посипаючи лопату межисіткою, голодний Кайдаш знов увійшов у хату (Н.-Лев, II, 1956, 324); — Та й молодець же дівка! — похвалив панич. — Собі такі удайтесь!.. — Куди нам? з межисіткою та в пшеничний ряд! — жартує той (Мирний, III, 1954, 176).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 667.