МЕЛІЗМА́ТИКА, и, ж. Те саме, що мелі́зми. Йому [Колессі] вдалося відтворити мінливу, химерну, багату мелізматикою інтонаційну структуру і не менш складну ритміку цих вільних декламацій [народних дум] (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 669.