МЕНДЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Те саме, що баришува́ти. Між горожанами можна було побачити.. отця Дмитра, благочинного, що так менджував просительськими книжечками, як Дмитренко кіньми (Мирний, І, 1949, 382); Стали [Кабашні] прасолувати, менджуючи кіньми та іншим товаром… (Гончар, І, 1959, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 672.