Мени́нник, ка, м.
1) Именинникъ.
2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей. Грин. І. 179.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 417.
Що oзначає слово - "менинник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.