МЕРИНО́СОВИЙ, а, е. Прикм. до мерино́с. Мериносова шерсть; Дуже важливе значення для розвитку тваринництва мали декрети Ради Народних Комісарів.. про охорону й розвиток тонкорунного (мериносового) вівчарства (Колг. Укр., 10, 1957, 9); // Зробл. з шерсті мериноса. Вона сіла на дивані, напнулася своєю мериносовою хусткою (Гог., Вибр., перекл. Хуторяна і Шмиговського, 1948, 383).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 678.