МЕТЕ́ЛИКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до мете́лик 1. Метеликові крильця; // Власт. метеликові. Письменники енергійніше втручаються в життя, більше дбають про своє творче обличчя, менше з’являється творів, у яких поверхово розкривається наша дійсність, в яких відчувається метеликове пурхання по темах (Рад. літ-во, 5, 1962, 144).
2. у знач. ім. мете́ликові, вих, мн. Назва підродини бобових рослин, з квітками, схожими на метеликів, до якої входять квасоля, горох, боби, соя тощо. Сам жук.. живиться багатьма культурними і дикоростучими рослинами родин складноцвітих, метеликових, хрестоцвітих (Шкідн. і хвор. рослин, 1956, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 688.