МЕТЕЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до метеля́ти. Не встигла мати відставити прядку, як двері з силою відчинилися і на порозі, метельнувши порожнім рукавом, з’явився Федір Андріяка (Гончар, ІІ, 1959, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 688.