МЕТЕОРИ́Т, а, ч. Тіло космічного походження, що досягло поверхні Землі, не встигнувши повністю випаруватися або розпилитися в атмосфері; воно може бути залізним, залізно-кам’яним і кам’яним. Метеорити — це небесне каміння, падіння якого часто відбувається на очах спостерігачів (Наука.., 2, 1959, 18); Добувати залізо з руди індійці ще не вміли. Проте вони виготовляли залізні речі з метеоритів, які падали на землю з міжзоряних просторів… (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 688.