МЕТОДИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до методики. Антоніна Никонівна Пишна не поспішала йти з учительської. Вона засипала мене запитаннями, причому, головним чином, запитаннями методичного характеру (Збан., Малин. дзвін, 1958, 43); Пропагандистська робота збагатилася новими формами і змістом, стала більш конкретною, дійовою, підвищилися теоретичний рівень і методична майстерність пропагандистів (Рад. Укр., 27.VІІІ 1959, 1); Методичний кабінет; Методичний посібник.
2. Який здійснюється за певним планом; дуже послідовний, систематичний. З примруженими загостреними очима, з запеченими губами стояли бійці на своїх місцях, ведучи методичний огонь лише по живих цілях (Гончар, III, 1959, 159); Ніхто не сказав би, що він поспішає. Методичними, зовсім не квапливими рухами він скинув піжаму, надів шкарпетки, черевики, штани (Шовк., Інженери, 1956, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 692.