МЕТУШІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. метуши́тися. [Любов:] Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушіння все це робиться, аби тільки не сидіти склавши руки? (Л. Укр., II, 1951, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 694.