МЕХАНІЗА́ТОР, а, ч. Фахівець із механізації. За період будівництва Інгулецької системи тут створився кваліфікований колектив механізаторів і будівельників (Наука.., 2, 1957, 7); // Той, хто обслуговує машини та механізми (переважно у сільському господарстві). Механізатори — це бойовий загін колективу радгоспу. Їх вміння, наполегливість, роботящі руки забезпечують високі врожаї всіх сільськогосподарських культур (Колг. Укр., 5, 1958, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 695.