Що oзначає слово - "механізм"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


МЕХАНІ́ЗМ, у, ч.

1. Пристрій, що передає або перетворює рух. Майстра завели до [величезного] годинника, отворили [відчинили] дверці до механізму, він ввіткнув туди два пальці, пошпортав щось — і механізм станув (Фр., IV, 1950, 206); За вибалком машина почала кривуляти, як п’яна, — ми думаємо, що куля вдарила в механізм (Ю. Янов., І, 1954, 65); Микола Петрович поглянув на кнопку, зв’язану з автоматичними механізмами, які подавали до вибухових камер ракети потрібні порції.. вибухової речовини (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 26); * У порівн. Я не чую своїх ніг, не керую ними, вони носять мене самі, мов заведений механізм (Коцюб., І, 1955, 415); // Те саме, що маши́на. Скільки чудових механізмів одержали й одержують шахти: вугільних стругів, гірничих комбайнів, врубівок та іншого добра (Ю. Янов., II, 1954, 133); — Ох, орли!.. Механізмів нагнали, а вмивальник за три копійки прихопити забули… (Гончар, Тронка, 1963, 82); * Образно. Сучасний міський пасажирський транспорт — це великий і складний механізм (Рад. Укр., 9.І 1954, 1).

2. чого або який, перен. Внутрішня будова, система чого-небудь. Державномонополістичний капіталізм з’єднує силу монополій з силою держави в єдиний механізм з метою збагачення монополій (Програма КПРС, 1961, 23); Генерал Глазунов обвів очима всіх присутніх і сказав дуже тихо: — Забудьте на цей час накази, труднощі, всю суєту, весь механізм війни. Ідіть до солдатів і скажіть їм найголовніше (Довж., І, 1958, 316).

3. чого. Сукупність станів і процесів, з яких складається певне фізичне, хімічне та ін. явище. Хіміки-органіки здійснили цікаві дослідження з теорії кольоровості органічних сполук і механізмів органічних реакцій (Наука.., 12, 1957, 8); Навряд чи може підлягати сумніву, що існують два механізми виникнення сну, що треба розрізняти сон активний і сон пасивний (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 695.