МИ́ГАВКА, и, ж., розм. Те саме, що блискави́ця 2. Заграви далеких пожеж .. усю ніч коливались і розходились, як круги по воді, аж до ледве помітних мигавок за обрієм (Головко, II, 1957, 280); * У порівн. Невесела посмішка промайнула на її обличчі, як мигавка в темну ніч (Руд., Остання шабля, 1959, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 699.