МОБІ́ЛЬНИЙ, а, е. Здатний до швидкого пересування; рухливий. Для боротьби проти робітників уряд [Тимчасовий] створив мобільну (рухливу) гвардію (Нова іст., 1956, 140); •Образно. Треба всіляко розвивити такий ефективний і мобільний жанр, як нарис (Літ. газ., 11.III 1959, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 767.