МОБІЛІЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.
1. Мобілізувати себе (для успішного виконання якого-небудь завдання, певної справи, для досягнення мети). Робітники, інженери, вчені, академіки.. — все мобілізувалося для боротьби [з німецьким фашизмом], всі працюють не покладаючи рук (Довж., III, 1960, 58); * Образно. Мобілізуються тополі під хмарним вітром на горі… Уже давно ми на порі, давно всіх кличемо: до волі! (Тич., І, 1957, 72).
2. тільки недок. Пас. до мобілізува́ти. При проведенні трудової повинності на селі мобілізуються в першу чергу куркульські й паразитичні елементи (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 767.