Що oзначає слово - "мовчун"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


МОВЧУ́Н, а, ч. Той, хто звичайно мовчить, не любить багато говорити. Нічна пізня доба, чарка горілки.. розв’язують мову, додають красномовності навіть не красномовній розмові мовчуна о. Мойсея (Н.-Лев., І, 1956, 120); Денис Блаженно, високий кряжистий мовчун, з завжди насупленими чорними бровами, заявив раптом, що він знає Поліщука особисто (Гончар, III, 1959. 35); // Той, хто не висловлює своїх думок. Він же був таким м’якохарактерним мовчуном, що зі всім погоджувався (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 772.