МОГУ́ТНЬО. Присл. до могу́тній 4. В "Бородіно" [М. Лєрмонтова] могутньо звучить патріотичний заклик стати стіною на захист Батьківщини (Іст. УРСР, І, 1953, 452); Широко й могутньо котить весною хвилі Дніпро (Собко, Вогонь.., 1947, 99); Цвіте липа могутньо й задушливо над розпеченим каменем вулиць (Ю. Янов., II, 1958, 193).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 775.