МОГУ́ТНІЙ, я, є.
1. Який має велику владу, силу, великий вплив. — Я, цар царів, я, сонця син могутній, собі оцю гробницю збудував (Л. Укр., І, 1951, 252); Стоїть, як Свободи застава. Могутня Радянська Держава (Нех., Дивлюсь.., 1949, 77).
2. Який відзначається великою силою впливу на кого-, що-небудь. Марксизм-ленінізм став могутньою ідейною зброєю революційного перетворення суспільства (Програма КПРС, 1961, 4); Вона [радянська література] на всіх етапах розвитку була.. могутнім глашатаєм революційних перетворень (Мал., Думки.., 1959, 3).
3. Який має велику фізичну силу; сильний. Що діялося в душі цеї [цієї] могутньої людини, — ніхто не знав (Хотк., II, 1966, 255); // Який свідчить про велику фізичну силу; сильний. — Ти.. увесь з слонової кості, сповитий через могутнє плече золотою мантією! (Н.-Лев., IV, 1956, 240); Мокра.. сорочка облипла його могутнє тіло (Коцюб., І, 1955, 232); Руки в старого лісоруба вузлуваті, жилаві, могутні (Ільч., Вибр., 1948, 31); // Пишний, буйний. Біла церква серед могутньої зелені робила приємне враження (Коцюб., І, 1955, 309); Міцний, товстий. Росте.. розкішний, з гіркуватим чадним смородом полин, колючий, з могутнім стовбуром і мохнатою червоною квіткою будяк (Тют., Вир, 1964, 72); // 3 товстим стовбуром і густою, розложистою кроною (про дерева). Могутні дуби, що густою лавою стояли понад озером, повилися густими тінями (Вас., Вибр., 1954, 121); Могутній дуб. Він півтисячоліття Стоїть на Хортиці, роняє жолуді (Забашта, Квіт.., 1960, 33).
4. Дуже великий, значний силою, ступенем вияву тощо. Вона чує, що могутня течія бере її в свої обійми (Коцюб., І, 1955, 387); Успішний розвиток важкої промисловості становить міцну основу нового могутнього піднесення сільського господарства (Ком. Укр., 1, 1962, 5); В Парижі й на Майорці голубій Одним він [Шопен] жив могутнім пориванням (Рильський, III, 1961, 248); // Який становить собою велику силу. Тепер, при наявності могутньої світової системи соціалізму, кожна країна, незалежно від рівня її розвитку, може стати на шлях, який веде до соціалізму (Ком. Укр., 8, 1967, 19); У грізні години воєнні Пішли вони в військо могутнє, І кликав до бою їх Ленін Іменням своїм незабутнім (Бичко, Сійся.., 1959, 59).
5. Який має дуже добре оснащення, великі виробничі можливості. Запоріжжя — це не тільки місто могутньої сучасної індустрії, а й один з великих культурних і наукових центрів України (Ком. Укр., З, 1969, 32); Хай дітям нашим на потребу Ростуть могутні кораблі (Рильський, III, 1961, 245); // Який має велику потужність. Могутні, підвладні людині механізми раз у раз з’являються на валу з натужним гуркотом (Гончар, Тронка, 1963, 77).
Могу́тня ку́чка див. ку́чка1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 774.