МОДУЛЯ́ТОР, а, ч., техн. Пристрій, що здійснює модуляцію (у 2 знач.); застосовується у радіопередавачах і кінознімальних апаратах. Щоб використати високочастотні коливання для передачі мови або музики, треба мати на передавачі керуючий пристрій — модулятор (Осн. радіотехн., 1957, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 778.