МОЗО́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок., діал. Важко трудитися. — Ви, мамо, зосталися з нещасним нашим п’яницею самі вдома, мозолячися й побиваючися (Коб., II, 1956, 294); Та мозолився я над цією книгою днями й ночами (Козл., Сонце.., 1957, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 780.