МО́КРО. Присл. до мо́крий 1; // у знач. присудк. сл. Мокро під смерекою (Хотк., II, 1966, 271); Сьогодні знов страшенний дощ, мокро і холодно (Коцюб., III, 1956, 272).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 782.