МОЛ, у, ч. Захисна споруда в порту у вигляді стіни або дамби, що виступають у море. Маленький катер з дрібним і проникливим ляскотом виїздив за мол (Л. Укр., III, 1952, 611); В сонячну погоду маленькі хвильки розбивалися об моли, знесилені котилися до берега (Собко, Скеля.., 1961, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 783.