МОЛОТКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до молото́к. Молоткова ручка; // Який має вигляд молотка. Паяльники поділяють на молоткові і торцеві, або прямі (Гурток "Умілі руки..", 1955, 97); // Який працює із застосуванням молотків. Молоткові дробарки для дроблення різних кормів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 791.