МОНТА́ЖНИЙ, а, е. Стос. до монтажу. Дуже широко М. Донськой використав у фільмі ["Як гартувалася сталь"] досвід німої кінематографії щодо монтажу, застосувавши метод суто монтажного рішення окремих важливих сцен (Укр. кіномист., III, 1959, 33); Монтажні роботи; // Який монтує або займається організацією монтувальних робіт. Монтажна бригада; Монтажне управління; // Признач, для монтажу. Монтажний майданчик електростанції; Монтажний стіл; Монтажна кімната; // у знач. ім. монта́жна, ної, ж. Приміщення для монтування. Ми замикаємо монтажну й виходимо на вулицю (Ю. Янов., II, 1958, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 798.