МОРАЛІЗА́ТОРСТВО, а, с. Те саме, що моралізува́ння. Шевченкові було органічно чужим моралізаторство; він обстоював революційне знищення поміщицького ладу (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 799.