Моро́кува́тий, а, е. Затруднительный; хлопотный. Справа була не морокувата. К. ХП. 18.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 446.
Що oзначає слово - "морокуватий"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.