МОРЩА́ВИЙ, а, е. Покритий зморшками (див. змо́ршка1). На продавленій скроні зібгалась морщавим шрамом загоєна кругла рана (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 18); Дід Журавка обернув до дітей морщаве з червоними прожилками лице (Цюпа, Грози.., 1961, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 807.