МОСКАЛЬЧУ́К, а, ч., ааст. Син москаля. Коли б він був дворянин. А то що він? Писарський син. Москальчук! (Мирний, IV, 1955, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 808.