Мотили́ця, ці, ж.
1) Болѣзнь: овечій вертежъ. См. Метелиця.
2) Вощинная моль. Та й сього року мотилиці багато: котрий ні відкриєш вулій, в кожнім найдеш. Уман. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 448.