МОТОРО́ЛЕР, а, ч. Різновид мотоцикла без коляски, що має інше розміщення складових частин, менший робочий об’єм двигуна, менші колеса тощо. Тульський машинобудівний завод випускатиме моторолер "Тула-200" (Веч. Київ, 5.III 1957, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 813.