МРЯ́ЧНО, присудк. сл. Про наявність мряки, туману. Ось уже і перші осінні приємності починаються. Мрячно, холодно, паде дрібний дощик (У. Кравч., Вибр., 1958, 310).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 818.