МУА́РОВИЙ, а, е. Прикм. до муа́р 1. Муарове виробництво; // Зробл. з муару. Павло схопив обидві муарові стрічки з безкозирки і затиснув їх зубами, щоб вітер не зірвав (Кучер, Прощай.., 1957, 5); // Схожий на муар. Муаровий полиск.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 818.