МУЖИЧИ́ЩЕ, а, ч., дорев., зневажл. Збільш. до мужи́к 1 — 3. — І говорив же [писар], і приказував, щоб не лізли сюди до мене ввечері! Ні, таки лізуть, мов ті свині, оці мужичища!.. (Н.-Лев., IV, 1956, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 821.