МУЛКИ́Й, а́, е́. Покритий мулом, на поверхні якого є мул. Сахно.. мало не по коліна вгрузла у мулке днище озера (Смолич, І, 1958, 99); Ми стояли на мулкому, порослому рогозою березі (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 825.