Що oзначає слово - "мумія"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


МУ́МІЯ1, ї, ж.

1. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. І сміялись безумні нащадки, що й мумії предків не вічні… (Л. Укр., І, 1951, 424); Набальзамовані трупи — мумії — можуть зберігатися дуже довгий час — багато сотень і тисяч років (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 175); Близько ста років у Бухарестському національному музеї зберігається мумія, про яку нічого не було відомо (Наука.., 4, 1966, 15); *У порівн. Вони [панни] були позавірчувані в шуби, .. в кохти, у товсті хустки та хусточки, як єгипетські мумії (Н.-Лев., II, 1956, 70); // Труп людини або тварини, що не розклався внаслідок діяння природних чинників.

2. перен., зневажл., лайл. Про малорухливу, худу або не здатну до сильних почуттів людину. Чим він кращий від останнього лихваря? Ця мумія з щурячими очима! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 283); Чоловік з чорним обличчям придивився до Фатьми: — Ах ти ж мумія засушена! (Ю. Янов., І, 1958, 73).

МУ́МІЯ2, ї, ж., спец. Мінеральна фарба у вигляді порошку, що має колір від ясно-червоного до темно-брунатного. Деякі природні різновидності окису заліза використовують як мінеральні фарби під назвами: охра, залізний сурик, мумія (Цікава хімія, 1954, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 826.