МУНДШТУЧО́К, чка, ч. Зменш. до мундштук. Хлопець змовкнув задля того, Щоб прочистить мундштучок (Воскр., Взагалі.., 1948, 108); Вийняв інженер портсигар, дістав папіросу. Раз надкусив мундштучок, другий раз (Жур., Вечір.., 1958, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 827.