МУРАВИЦЯ, і, ж., діал. Жовті або сині плями на тілі того, хто вмирав. Лице його було страшно худе, запале і мало барву щойно зораної іловатої [мулуватої] ріллі або, як кажуть, зайшло цілком муравицею (Фр., V, 1951, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 827.