МУРАШИ́НИЙ, а, е. Прикм. до мура́шка, мура́шки. Не підіймаючи очей. Майстер пройшовся серед мурашиної метушні раз, вдруге (Збан., Єдина, 1959, 334); Ось мурашина купа, і мурашки починають прокидатись (Коп., Подарунок, 1956, 81); // Власт. мурашкам; такий, як у мурашок. Може [Бронко] на хвилину спалахнути, як його мати у молодості, це правда, але від батька успадкував мурашину впертість (Вільде, Сестри.., 1958, 154).
∆ Мураши́на кислота́ — органічна кислота, яку добувають із мурашок, кропиви тощо; застосовується в медицині та хімії. Мурашки оточили свічку й спрямували на неї.. струмені мурашиної кислоти (Веч. Київ, 26.IV 1968, 4); Відомо, що жалкі волоски кропиви містять мурашину кислоту (Лікар. рослини.., 1958, 123); Мураши́ний лев див. лев1 Мураши́ний спирт — суміш води, мурашиної кислоти та спирту. [Лікар:] Що ж у тебе є з лікарства [ліків]? [Мирон:] Хіна, йод, .. камфорне масло, мурашиний спирт (К.-Карий, II, 1960, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 828.