МУТА́ЦІЯ, ї, ж., спец.
1. Раптова зміна спадкових ознак і властивостей організму. Іонізуюче випромінювання, а також деякі хімічні речовини, діючи на самі організми, їх зародки або статеві клітини, можуть викликати мутації, тобто спадкові зміни різних ознак у потомстві цих організмів (Наука.., 5, 1968, 29).
2. Раптова (стрибкоподібна) зміна чого-небудь.
3. Зміна голосу в підлітків, що настає в період статевого дозрівання. Він співав, доки не почалась мутація. Зник голос (Мист., 1, 1968, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 832.