МІЖВІ́ДОМЧИЙ, а, е.
1. Який існує, відбувається між різними відомствами. Тепер немає міжвідомчих бар’єрів, що робили колись майже неможливою передачу якого-небудь устаткування іншому підприємству (Рад. Укр., 28.VІІ 1962, 2); Після докладного ознайомлення з роботою водників нижнього Дніпра він [Ф. Дзержинський] провів 31 травня 1921 р. міжвідомчу нараду у Херсоні (Укр. іст. ж., 6, 1960, 85).
2. Який об’єднує діяльність різних відомств. Міжвідомча інституція.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 727.