МІЗЕ́РНО. Присл. до мізе́рний. Витрати на внесення добрив були мізерно малі порівняно з вартістю надбавок урожаю, одержаних в результаті застосування добрив (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 128); Це був молодий дезертир, жорстокий і безвольний, бандит і грабіжник, що не раз сидів у тюрмі, відбуваючи мізерно легкі покарання за свої злочини (Довж., І, 1958, 297); Німецькі монархісти "зачинили свою крамничку". Надто смішно й мізерно вона виглядала з усіма теоріями трудової демократичної монархії (Еллан, II, 1958, 274).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 731.