МІКА́ДО, невідм., ч. Титул японського імператора; // Особа, яка носить цей титул. — Через тиждень з Уссурі наступають на Примор’я слухняні мікадо офіцери (Довж., І, 1958, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 732.